Софіївська (Софійська) площа в Києві своєю назвою зобов'язана Софійському собору, побудованого в 1037 році. Цей православний храм вважається шедевром архітектурного мистецтва. Він виконаний у візантійському стилі, якому властиві риси староруської і українського, як його ще називають, мазепинського, бароко. Тут зосереджено багату культурну спадщину Київської Русі, починаючи архітектурними пам'ятками, скульптурами і закінчуючи творами живописного і ювелірного мистецтва. На стінах Софії Київської збереглося близько 3000 кв. м. фресок, а спочатку було - 6000 кв. м. Мозаїка викладена на 260 кв. м. Протягом багатьох років Свята Софія Київська була резиденцією київських митрополитів, а також зразком справжньої сили духу для віруючих. Собор грав провідну роль в житті України і це не просто слова, оскільки саме тут відбувалися найважливіші події в становленні державності. Про долю храму в різні століття дбали великі київські князі, гетьмани, митрополити, які виступали захисниками російського православ'я. Президент України назвав Софію Київську серцем України.
Український народ вважає цей храм символом своєї країни, підкреслюючи той факт, що поки живе Софія, живе Київ. Софійський собор - це знахідка для вчених, незважаючи на свій похилий вік, храм відкриває все нові і нові грані своєї історії. Вчені, досліджуючи отримані дані, роблять висновки не тільки про минуле, а й про майбутнє України. У 2008 році до Києва було повернуто православна святиня - Царські ворота, які відразу ж були встановлені в іконостасі храму. Урочисте відкриття відбулося 26 липня 2008 року за участю Президента України. Царські ворота являють собою срібну ажурні грати, прикрашену рослинними орнаментами, а також позолоченими фігурками крилатих херувимів. На чотирьох медальйонах, розташованих з боків, намальовані старозавітні праведні царі. В основу цієї композиції був покладений Древо Есеево - своєрідна земна родовід Христа від царя Давида. На сьогоднішній день Софія Київська - це нерелігійна храм, а музей-заповідник.
Ще один не менш відомий монумент Софіївській площі - це пам'ятник Богдану Хмельницькому. Він був відкритий 120 років тому, а історія його виникнення стала притчею во язицех. У міській скарбниці на той момент не було грошей на зведення пам'ятника, тому сам п'єдестал спорудили з каменів, що залишилися після будівництв моста через Дніпро. Морське відомство теж внесло свою посильну лепту, віддавши для будівництва стару корабельну мідь. Спочатку кінну статую Хмельницького привезли з Петербурга до Києва, але через відсутність коштів, її зберігали в Старокиївській поліцейської частини. Проти встановлення пам'ятника виступили представники духовенства через те, що віруючі, які йшли від Михайлівського собору до Софіївського, бачили б тільки задню частину коня, а це було вже зовсім не етично. В результаті пам'ятник був поставлений таким чином, щоб з різних ракурсів він виглядав добре. На сьогоднішній день "сталевий Хмельницький" був і залишається візитною карткою Києва. Жодна оглядова екскурсія по столиці України не обходиться без відвідування цього місця.
Софіївська площа - це історичний центр політичного життя держави. Якщо на початку 20 ст. тут проголошувалися Універсали Центральної Ради, то в 1991 р Всеукраїнським народним вічем був підтриманий Акт про державну незалежність України. Майже щороку на площі встановлюється традиційний Український вертеп, який представляє собою народний ляльковий різдвяний театр. Крім різдвяних вистав, тут влаштовуються народні гуляння на честь святкування Нового року, організовуються виступи фольклорних ансамблів. У 2007 році на Софіївській площі вперше був залитий каток розміром 40 м на 20 м. Всі бажаючі могли безкоштовно покататися на ковзанах. Софіївська площа, незважаючи на свою історичну цінність, є центром сучасного життя міста.
