Театр им. Шевченко

Тернопіль, бул. Т. Шевченко, 6
Тернопіль – місто багатих славних культурних традицій. З його іменем пов’язані важливі сторінки життя творчості видатних українських письменників Івана Франка та Василя Стефаника, перші кроки артистичної діяльності Крушельницької, Катерини Рубчакової, Йосипа Стадника, Василя Юрчака. Тут ще наприкінці XIX на початку XX століть виступали корифеї української сцени Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька.
У цьому ж ряду й імена засновників першого професійного театру в Тернополі – „Тернопільських театральних вечорів”. 1915 рік... Cаме в цей час приїздить до Тернополя Лесь Курбас, що вже пройшов достатню акторську школу.
 
Молодий ентузіаст, людина кипучої й невтомної працьовитості, Олександр Степанович Курбас відразу ж заходжується біля організації постійного стаціонарного театру в Тернополі. Йому на підмогу приходять професійні актори з театру „Руська Бесіда”, яких війна захопила в містечку Борщові на Тернопільщині – Микола Бенцаль, Фауст Філомена Лопатинські, Марія Чернявська-Костєва, Теодозія Бенцалєва, Ганна Юрчакова. До них приєднуються молоді аматори, серед яких – Януарій Бортник, Теофіл Демчук, Володимир Калин, Марійка Калинівна та інші.
Люди охоче відгукнулися на заклик Леся Курбаса, стали пліч-о-пліч з ним, щоб спільними зусиллями будувати театр, який вирішено назвати „Тернопільські театральні вечори”.
 
Відкриття новоствореного театру відбулося 18 жовтня 1915 року прем’єрою вистави Котляревського „Наталка Полтавка” (у приміщенні нинішньої Тернопільської обласної філармонії). Ролі виконували першокласні актори, багато з них, крім драматичного хисту, мали ще й вокальний талант. Прем’єра супроводжувалася оркестром. Вистава була сприйнята захопленням, тим більше, що роль Виборного у виставі зіграв сам Лесь Курбас. Так почалася біографія „Тернопільських театральних вечорів”. Окрилені першим успіхом, артисти енергійно беруться за розбудову початої справи. Незабаром на театральних афішах з’являються нові імена драматургів, нові назви української та російської класики. Поряд з соціальними драмами й комедіями Карпенка-Карого – „Безталанна”, „Мартин Боруля”, Франка – „Украдене щастя”, Г. Квітки-Основ’яненка – „Сватання на Гончарівці”, тут можна було побачити оперу С. Гулака-Артемовського „Запорожець за Дунаєм”, виставу за польського письменника Ю. Коженьовського „Верховинці”, водевілі А. Чехова та „Освідчення”. Водночас з виставами української та російської класичної драматургії театр практикує концерти, в яких неодмінною учасницею була Філомена Лопатинська, згодом відома оперна співачка.
8 грудня 1930 р. стало новою датою в житті Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру Т. Г. Шевченка. На базі самодіяльного драматичного колективу м. Охтирки було створено другий робітничо-селянський пересувний театр Харківщини. Його засновники – група молодих ентузіастів, активних учасників колективу Л. Березовська, В. Бистровський, А. Коваль, П. Лисак, В. Лисак, Я. Майтюренко, Н. Полтавка, О. Рєзникова. В роки 1932-1936 до театру приходять актори-професіонали К. Галайда, А. Коляда, Ф. Маяковський, Г. Слуцька, П. Фоменко. На посаду художнього керівника призначається режисер Ю. Шнейдерман, головним художником – В. Кулик. Здійснюються постановки таких видатних творів драматургії, як „Платон Кречет” О. Корнійчука (1935), „Дума про Британку” Ю. Яновського (1937), „Шестеро любимих” О. Гарбузова (1937) та інших.
 
23 жовтня 1939 р., внаслідок воз’єднання західноукраїнських земель, соціальних культурних перетворень, було створено драматичний театр Франка. Мистецьке керівництво театру очолює Микола Комаровський, директором працює Панас Карабіневич. Невдовзі до Тернополя прибуває група творчих працівників – режисери Дехтяр, Ф. Бойченко, М. Терещенко та здійснюються постановки: „Безталанна”, „Загибель ескадри”, „Устим Кармелюк”, „Без вини винуваті”, „Підступність кохання”... У роки в репертуарі театру – воєнного часу, одноактівки, скетчі, сатиричні та гумористичні мініатюри. З липня 1944 р. театр переходить на більш планомірну роботу.
Так театр працює до квітня 1945 р. У березні 1945 р. на Тернопільщину переводиться Охтирський драматичний театр Т. Шевченка. Комітет у справах мистецтв проводить реорганізацію театральної мережі в Тернопільській області. В результаті офіційно закріплено існування двох театрів: Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру Т. Г. Шевченка, реорганізованого з Охтирського драматичного театру Т. Г. Шевченка (раніше називається Другим робітничо-колгоспним пересувним театром Харківщини) Чортківського міського театру Франка. Театр Т. Г. Шевченка спочатку базується в м. Чортків (там тоді був обласний центр), а театр Франка – в м. Тернопіль; з переїздом же обласного центру з Чорткова до Тернополя театри помінялися базами.
 
Таким чином, на Тернопільщині в післявоєнний період функціонують два театри. Обидва вони мають свій адміністративний художньо-керівний склад, свої акторські трупи, обидва готують власний репертуар показують його глядачам. 8 квітня 1948 р. театр Франка об’єднується з театром Т. Г. Шевченка, в області працює Тернопільський обласний український музично-драматичний театр Т. Г. Шевченка. Його основний склад – артисти колишнього Охтирського театру Т. Г. Шевченка та приєднана до них частина колективу театру Франка.
 
На тернопільській сцені творили свої вистави режисери К. Капатський, В. Кадоколович, Н. Генцлер, М. Бондаренко, Раїса Степаненко, молоді випускники вузів Р. Коломієць, Б. Головатюк, М. Стефурак, А. Москаленко, М. Тараненко.
З 1992 р. художнім керівником Тернопільського обласного драматичного театру став (нині нажаль покійний) Михайло Форгель (1952-2006) – діяч культури, театрознавець, заслужений діяч мистецтв України. Михайло Форгель сприяв відкриттю акторського відділення у Тернопільському музичному училищі С. Крушельницької.
 
У 1999 р. Михайло Форгель організував Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют», головна мета якого – репрезентація вистав молодих режисерів. Фестиваль з успіхом проходить кожного року відкриває нові імена режисерів: А. Бакіров, В. Жила, Курман, О. Олександров та М. Форгель започаткував творчу співпрацю тернопільських митців театрами міст Ліверпуль (Велика Британія), (Македонія), Ельблонг Ольштин (Польща), Нови Сад (Сербія), Единбург (Шотландія).
 
У 2000 р. Тернопільському обласному українському драматичному театру було присвоєно звання академічного (Тернопільський академічний обласний український драматичний театр Т. Г. Шевченка). Театр з гідністю несе присвоєне звання.
 
Сьогодні у Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі Т. Г Шевченка працює 140 чоловік. З них – 50 чоловік – акторів драми, 18 чоловік – артистів оркестру, 12 чоловік – художньо-керівний склад, а також цехи.

Минулі події

Питання? Відповідь!
+