ЦСМ "ДАХ"

Київський Центр сучасного мистецтва «ДАХ» Відкрито 12 листопада 1994 року ЛЮДИНОЮ, яка на тій зараз не пов'язувала свою долю Із наміром серйозно займатісь театром и мистецтвом. Створене ВІН називається «готелем мистецтв», своєріднім відкрітім майданчик на имя «ДАХ», символом которого ставши равлик, что «Повз схилами Фудзі», «тихо до самой вершини», - вона и стала не лишь символом, но й чином Принципів , Закладення у суть цього шансу, подарованого долею », як каже Засновник« даху » Владислав Троїцький , за гороскопом Стрілець i Дракон, -« образом духовних Принципів, Закладення у мою свідомість в далекому дітінстві буддистського Бурятією

За вісімнадцять років Існування такого много в чому експериментального театрального майданчика як «ДАХ», у різноманітності різніх художніх и освітніх ініціатив, проб, помилок и досягнені, чітко наблюдается Певна тенденція, яка стала творчим кредо художнього керівника Центру, театрального режисера и продюсера Влада Троїцького и , власне, естетичним вісловлюванням цілого творчого поколение на межі тисячоліть. Це досвід поиска «дінамічного синтезу» різніх методів акторська й режісерського мистецтва, а такоже художніх форм втілення творчого задумом. Система обліку робочого часу І одним Із таких джерел, з якіх черається творча енергія и глибинні мислеформи є Звернення до української Музичної традиції, спроба дати нове життя ПЕРВИННА властівій їй театральності.

Головного скарбом театру всегда БУВ и залішається актор. Який ВІН - актор «Даху» ? У чому его самобутність? Це творча особистість, яка Зроби свой свідомий вибір авторської участия в театральній історії, передусім такой, что досліджує Духовні витоки творчості и гри. І самє це є визначальності крітерієм професіоналізму, а не володіння дипломом державної театральної Інституції. Це актор, Який на территории експериментальної художньо-освітньої програми «ДАХ» пережив период Перехресних навчання майстерності у провідніх лідерів сучасного театру, традіційного й експериментального напрямку. Реалістічного театру Володимира Миколайовича Оглобліна , театру тексту Ігора Лисова, психологічного, ігрового й містеріального театру Бориса Юхананова, театру інтелектуальної буфонаді Валерія Більченка, нульового ритуалу Кліма . І сінтезуючого цею досвід в необароковій театральній естетіці Влада Троїцького. Це людина-меценат у містецтві, а не та, что заробляє на ньом. Остання особлівість Надзвичайно важліва, бо вона якісно візначає творчу и Громадянська позицию сучасного актора. Актор «Даху» - людина, яка принципова існує не у штучно створене художньому заповідніку, захищений від так званні жіттєвіх обставинні. Це людина, здатно на успішну творчу й ділову кар'єру, яка может використовуват творчу напругу свого життя на художнє вісловлювання. Ті, что дает змогу актору буті акторів, це НЕ техніка, що не теплічні умови життя, хоча, Безумовно, знання ремесла - це важліво, а передусім - розвинута свідомість, Відкрита як для духовного віміру, так и для злободенного. Сучасній соціокультурній ситуации бракує самє такого типу актора - актора-універсала, Який активно реалізує себе в різніх художніх іпостасях и функціях, Творчої людини, співзвучної часу и посвяченої в Таємницю свого духовного розвитку.

Сьогоднішнє стратегічне завдання «Даху» - активна Взаємодія Із ДЕРЖАВНИЙ й комерційнімі художньо-освітнімі структурами з метою Изменить культурну сітуацію, яка склалось в Україні, в БІК більшої відкрітості до творчого діалогу, експеримент, до розвитку Нових форм театральної организации, а самє - створення поліфункціональніх відкритих площинах сучасного мистецтва, інноваційніх систем театральної освіти, повноцінної видавничої бази театру тощо ...