фортеця

Кам'янець-Подільський не можна уявити без славнозвісного старого замку - унікальної оборонної споруди XI-XVII століть, побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста. Кам'яні укріплення XI століття, побудовані на основі ще більш ранніх, мало чим нагадували сучасну могутню фортецю С11 веж, з'єднаних високими мурами. Залишки давньоруських укріплень знайдені в різних частинах замку: в Денний башті - фрагмент муру з бійницями, а рештки невеличкої, овальної в плані вежі - посеред замкового двору біля Ласко вежі.

Перша значна розбудова замку відбулася протягом кінця XIV-середини XV століття, її розпочав краківський воєвода Спитко Мельштинський, який володів Кам'янець чотири роки (1395-1399) і загинув у битві з татарами. В середині XV століття замок був перепланували. Старі башти модернізовано, закладено 10 нових (2 з них не збереглися). Друга реконструкція відбулася в середині XVI століття під керівництвом військового інженера і архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти - Нову західну та Нову Східну (над давнім колодязем, що зберігся до наших днів), а ткож Польну ворота з мостом, рештки якого нещодавно були віднайдені реставраторами .

На початку XVII століття, з появою далекобійної артилерії, військовий фахівець Теофіл Шомберг побудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляні бастіони укріплення, що дістали назву Нової фортеці.

Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам'янецький замок захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV. Причина поразки поляків була не в ненадійності укріплень, а в історичних умовах розвитку Речі Посполитої, яка в той час виявилася непідготовленою, щоб протистояти численній турецькій армії.

У XVIII - XIX столітті з півночі і півдня були прибудовані два бастіони, у внутрішньому дворі зведені корпуси казарм. Але незважаючи на численні реконструкції, замок являє собою єдиний архітектурний ансамбль.

З кам'янецьких замком пов'язано багато історичних подій та відомих імен. У 1711 році його відвідав Петро I
і дав високу оцінку фортифікаційною спорудам. Легендами оточена знаменита Папська башта, яку також називають Кармалюковою.

У 1815 році в фортеці перебував під час військової служби російський поет К.М. Батюшков, роком пізніше - поет-декабрист В.Ф. Раєвський. У 1831 році під час епідемії холери тут працював військовий лікар, письменник, діалектолог В.І. Даль. Замок змальовували у своїх творах М.П. Старицький, В.П. Бєляєв.

У 1928 році в Кам'янці створено історико-культурного заповідника, що включав Старий замок, Руську і Польську ворота і вежу Стефана Баторія. У 1977 році завдяки діяльності архітекторів та істориків, Старе місто разом з фортецею отримало статус Державного історико-архітектурного заповідника, а в 1998 році - Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».