✕
search search
Знайди свою подію
callback
login
basket 0
city
✕
Наші каси
Каси в місті
Наші каси
У звʼязку з воєнним станом частина заходів не відбудуться. Слідкуйте за інформацією на сторінках подій.

Театр ім. Кропивницького

Театр ім. Кропивницького
м Кропивницький, вул. Дворцова, 4
1856 - 1865 Театр Марка Кропивницького загліблюється в аматорськоій рух на Єлісаветградщіні та творчу діяльність видатних корифеїв: «У Бобрінці Марко Лукович та Іван Карпович всегда були нерозлучнімі товаришами. Смороду разом усюди їзділі, и Іван Карпович БУВ свідком того успіху, Який Марко Лукович МАВ на вечір, а пізніше, коли розпочаліся театральні вистави, и на сцені », - писала С. Тобілевич.
Брати Тобілевічі 1
Про це згадувать и М. Кропивницький: «Трохи не щонеділі їздив я до батька в Жіванівку и взявши з собою найчастіш Івана Карповича: взимку їзділі ми втрьох або вчотірьох, ходили на вечорниці, танцювать з хлопцями та дівчатами. Я не вмів путяще танцювать, потім на внутрішню здорово набивав пучки, Граючись з усієї сили на гітарі ».
Згідно на Деяк годину Тобілевічі перевезли в Бобринець и найменшого сина Панаса. «З братом Миколою частенько забігалі ми до М.Л. Кропивницького, и ВІН учів нас пісень ... - писав Панас Карпович. - Перша пісня, якої ми вчились, булу «відлюдний наше море». Я тягнув за Кропивницька и за скрипкою ... Кропивницький БУВ перший кавалер на весь Бобринець, МАВ чудовий голос и смішів нас Надзвичайно, коли розкудовчіть Було волосся, загордилося щокі й почни вдаватся Шельменко ».
Гастролі трупи Л. Млотковського у Бобрінці дали Поштовх до создания аматорського гуртка під керівніцтвом М. Дубровінського та А. Ворнікова. «Дядько Микола, - згадує Марко Лукович, - задумавши устроюваті спектаклі и в домі матері, якій вже достроювався». Саме в цьом гуртка Зробив перші кроки на сцені и М. Кропивницький, зігравші роли Петра ( «Наталка Полтавка»), Лопуцьковського та Шельменко ( «Шельменко-денщик»), Стецька ( «Сватання на Гончарівці») и Чупруна ( «Москаль-чарівник »).
 
Зімтеатр
1865 - 1871 На тій годину у містечку давав вистави новий гурток, очолюваній заїжджім подружжя акторів Соболєвіх. Згідно его Очола Колишній провінційній актор К. Голубовський. Пізніше до них прієднався М. Кропивницький. Слідом за ним до аматорів долучень М. и П. Тобілевічі, П. Новицький, О. Дерев'янкін, Є. и С. Мячикова, сім'я Кольчіцькіх, Петров, Бржоховській, Цибульська та інші.
После К. Голубовський Деяк годину режисуру ВІВ А. Дубовецькій. Пізніше режисером гуртка ставши М. Кропивницький. Марко Лукович керували ЦІМ гуртка и после переведення повітових установ до Єлисаветграда (1868 - 1870). Діяльність цього гуртка на чолі з М. Кропивницького булу найвищу Злет. «За три зими, - згадувать драматург, - я вістановів у Бобрінці НЕ менше сорока спектаклів». На цею период пріпадає й постановка первого драматичного твору М. Кропивницького - «Микита Старостенко, або Незчуєшся як хвацько спобіжіть». Цікава історія ее написання.
КропівніцькійП'єсу М. Кропивницький почав писати ще 1863 р., Коли Навчався в Київському університеті, а потім Вперше поставивши ее у Бобрінці. +1873 року знову вернулся до неї, перероб и давши Назву «Дай серце волю, заведе в неволю». Альо й нова редакція цього драматичного творить не задовольніла Марка Луковича. У 1881-1882 рр., Готуючі п'єсу до первого видання, ВІН утретє взявши за ее доопрацювання. Деякі поправки ВНІС при віданні Збірки своих творів тисячу вісімсот вісімдесят п'ять р. и особливо ретельно підготував Останній пріжіттєвій список цієї драми (у світ вона Вийшла только 1911 р., после смерти автора).
Прапора, что именно в цею период, а самє тисячі вісімсот шістьдесят сім року у Єлісаветграді Було збудовано Зимовий театр, нінішнє приміщення Театру корифеїв.
1871 - 1881 1871 року Кропивницький залиша Бобринець і поїхав до Одеси. Тут ВІН 12 листопада тисяча вісімсот сімдесят одна р. почав свою професійну акторська працю, якові Вже НЕ Залишани до кінця життя. Ціле десятіріччя віробляв ВІН по провінційніх театрах свою акторська школу. Зіграв почти 500 ролей - від губернатора в оперетці «Пташки півчі» Ж. Оффенбаха до Отелло.
Залиш єлісаветградськіх аматорів 1869 р. Марко Лукович, вже ставши професійним актором, часто пріїздіть до Єлисаветграда на ГАСТРОЛІ.
Аматори в Жовтні +1875 р. ВІН прібув до міста знову и в аматорського гуртка, Яким керували І. Тобілевич, ставши режисером и працював до лютого 1876 р. М. Кропивницький взявши участь у п'єсі для співу П. Ніщинського «Вечорниці», яка булу написана ним спеціально для цього аматорського колективу и булу виконан Вперше тисяча вісімсот сімдесят п'ять р. під керування автора. У віставі такоже брали участь Іван, Микола, Панас, Надія и Марія Тобілевічі. З середини 1879 по 1881 ВІН один Із акторів трупи Г. Віходцева, что працює у городе.
1881 - 1882 Рік 1881 й - переломний в історії української театральної культури. М. Кропивницький діяльно взявши до праці. Уже до зимового сезону написавши свои Кращі твори: «Глитай, або ж Павук», «За ревізії», остаточно допрацював драму «Дай серце волю, заведе в неволю», Створив по суті, новий варіант п'єси «Доки сонце зійде, роса очі віїсть »; того ж року видав Першу збірку своих творів. Кропивницький
Драматург уважний и пріскіпліво добиратися акторів до першої професійної української художньої трупи. Це були в основном аматори. На виклик М. Кропивницького в Єлисаветград прібулі М. Садовський, К. Стоян-Максимович, І. Загорська, Н. Жаркова. О. Віріна, О. Маркова; восени пріїхала й М. Заньковецька. Пізніше до них прієдналіся М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпінська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий.
Перша трупа Кропивницького
27 жовтня тисяча вісімсот вісімдесят дві р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» у віконанні Першої професійної трупи українських акторів. Здійснілася его заповітна мрія и багатьох українських патріотів. М. Кропивницький Створив таку національну трупу, Якій судилося стати славою и гордістю України.
Саме ця дата 100-ліття театру корифеїв 1 982 р. відзначалася за рішенням ЮНЕСКО у світовому масштабі.
1882 - 1910 До рідного краю Марко Лукович на чолі своєї, Вже Другої трупи, повертався ще не раз, хоча ВІВ активну гастрольну діяльність теріторією всієї України Альо визначний булу гастроль у вересні 1 885 р. Тоді йшлі п'єси «Глитай, або ж Павук», «Дай серце волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі віїсть», «Пошились у дурні». Взявши участь и в концертах місцевіх аматорів.
 
Пам'ятний для єлісаветградців БУВ Приїзд оновленої и такой ж молодої трупи весною 1889 р. Кроме самого Марка Луковича, у «Наталці полтавці» «Сватанні на Гончарівці», «Невольник», «Назарі Стодолі» доволі успешно виступали молоді актори О. Суслов, Ф. Левицький, Є. Зарніцька, якіх ще недавно в тій же Новоукраїнці знали як аматорів. Завітала ця трупа ще й напрікінці того ж року и перебувала аж до середини лютого 1890 р., Показавши Глядач 20 вистав. Це були добрі репетіції перед поїздкою до Петербурга, де ГАСТРОЛІ Почаїв у квітні місяці.
Останній Приїзд до земляків на чолі власної, Вже третьої трупи состоялся у Марка Луковича у вересні 1895 р. Тоді йшлі вистави «Назар Стодоля», «Сорочинський ярмарок», «Дві сім'ї» та інші.

Поточні події

Вистава "Повія"
Вистава "Повія"
21 травня, 18:00
ціна: від 250 грн
Купити квитки Залишилось квитків: 97
Мюзикл «HOTEL"57": секстет колишніх»
Мюзикл «HOTEL"57": секстет колишніх»
22 травня, 18:00
ціна: від 260 грн
Купити квитки Залишилось квитків: 266

Минулі події